Він пересаджував яєчка мавп людям — і це вважалося медициною.
У 1920-х роках у Франції за «омолодження» віддавали статки… та не завжди залишалися живими.
Сергій Абрамович Воронов — ім’я, яке сьогодні звучить як з медичного трилера, а 100 років тому викликало фурор у Парижі та за його межами. Французький хірург повірив, що секрет молодості — у статевих залозах мавп.
Його метод здавався простим: не ціла пересадка органа, а імплантація тонких скибочок тканини яєчок молодих мавп (переважно бабуїнів і шимпанзе) в яєчка чоловіків. Він вірив, що ці клітини почнуть виробляти гормони, відновлять ендокринний баланс і зупинять старіння.
Це була своєрідна протоформа клітинної терапії, але без сучасного розуміння імунології, регенерації та гормональної регуляції. Проте на той час це здавалося передовою наукою.
Попит був шалений. У Франції зробили понад 500 таких операцій, у світі — більше 2000. Пацієнтами ставали політики, бізнесмени, навіть вчені. Воронов заснував власну ферму мавп на Італійській Рив’єрі, обладнану лабораторією для забору та підготовки тканин.
Але згодом наукова спільнота зрозуміла, що тканини не приживаються, гормони не виробляються, а ефект — здебільшого психологічний (плацебо). З розвитком ендокринології з’явився синтетичний тестостерон, який можна було вводити без ризику відторгнення чужорідних тканин.
Ця історія — не лише про мавп і людей. Це історія про людське прагнення жити довше, омолодитись, повернути собі щось втрачене. І про те, як далеко ми готові зайти заради цього.
Ця історія — про те, як те, що на початку XX століття вважалося проривом у медицині, сьогодні сприймається як дикість. Багато з того, що ми нині вважаємо медичними досягненнями, уже за сто років може викликати подив. Наші правнуки, цілком ймовірно, сміятимуться з нас так само, як ми зараз — з експериментів Воронова.
Що ви думаєте про такі експерименти?
