У скульптурній групі «Енеїда», створеній художницею Валентиною Трегубовою на Коростенському фарфоровому заводі у 1968 році, античні боги постають в образах козаків — у вишиванках, із сопілками, люльками та навіть у танці. Про цю унікальну мистецьку інтерпретацію твору Івана Котляревського розповіла колекціонерка й дослідниця українського фарфору Людмила Карпінська-Романюк.
«У цій “Енеїді” є навіть… бог гопака», — жартома зауважує Карпінська-Романюк, натякаючи на фігуру, що втілює не просто персонажа, а дух українського танцю. Гопак у виконанні фарфорового героя стає символом енергії, свободи й культурної ідентичності.
Кожна з восьми фігур скульптурної композиції — це не просто персонаж «Енеїди», а уособлення українського національного духу. Бахус з чашею вина — бог радості та гостинності, Гермес — торговець у солом’яному капелюсі, Аполлон з лірою у вишиванці, натхненна Венера з люстерком і чорними бровами, як у справжньої українки.
«Трегубова надала античному пантеону новий зміст — козацький і український. Це не просто фарфор — це культурна пам’ять», — підкреслює дослідниця.
Роботи Валентини Трегубової свого часу експонувалися в Національному художньому музеї України в рамках «Проєкту Енеїда» (2017). Сьогодні такі фігури — велика рідкість. Найповнішу колекцію фарфорових фігурок можна побачити у першому в Україні Музеї фарфорових фігур ShvetsMuseum, де зібрані шедеври з усього світу.
Це справжня мистецька подорож у часі, де класика оживає в українському стилі.
