Щоранку, поки Житомир ще спить, Оксана Денисюк уже за кермом тролейбуса. Вона — одна з тих, хто понад десятиліття забезпечує безперебійний рух громадського транспорту в місті.
Свою кар’єру в Житомирському трамвайно-тролейбусному управлінні жінка починала як кондукторка. Але згодом вирішила спробувати себе у новій ролі — водійки. Пройшла навчання й успішно опанувала фах, який став справою її життя.
«Мене завжди захоплювало, як водії керують тролейбусом. Коли з’явився шанс піти на курси — не вагалася. І досі вважаю це одним з найкращих рішень у житті», — ділиться Оксана.
Робочий день водійки часто починається ще до світанку — прокидатися доводиться близько четвертої ранку. Але саме ранковий виїзд на маршрут — її улюблена частина дня.
«Коли місто ще порожнє й тихе, а тролейбус тільки виїжджає з депо — відчуваєш особливу гармонію. Це моменти, коли справді розумієш: я на своєму місці», — каже вона.
Однак керування електротранспортом — непросте завдання. Потрібно стежити за дорогою, контролювати контактну мережу, бути максимально уважною і нести відповідальність за кожного пасажира.
Після початку повномасштабної війни підприємство зіткнулося з кадровим дефіцитом: частина водіїв мобілізовані, деякі виїхали за кордон. Наразі у ЖТТУ працюють 80 жінок-водійок і 67 чоловіків.
«Ми постійно набираємо нові групи. Навчання безкоштовне, проводимо його на базі підприємства. Після курсу видається державне свідоцтво, що дозволяє працювати по всій Україні», — розповідає Ірина Гриценко, керівниця навчально-виробничого центру ЖТТУ.
Курс включає теорію, практику, тренінги з безпеки та психології. Після завершення — офіційне працевлаштування. Наразі на новий набір зголосилися лише дві жінки, але в ЖТТУ сподіваються, що приклад Оксани надихне інших.
«Жінки на транспорті — це вже давно норма. Головне — мати бажання й бути готовими до відповідальності. Ми відкриті для всіх охочих», — зазначають у ЖТТУ.
А Оксана підсумовує просто:
«Це складна робота, але вона справжня. І я її щиро люблю».
