Надія Шевченко зі Звягеля, що на Житомирщині, понад 2 роки чекала з російського полону свого сина Олександра Загрядку. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік боронив Маріуполь. У травні 2022 року Олександр Загрядка за наказом вийшов із побратимами з “Азовсталі” і потрапив у полон. А після звільнення — знову став на захист Україні і нині служить у полку “Азов”.
Про це Суспільному розповіла мама воїна Надія Шевченко.
Жінка сказала, що її син Олександр Загрядка — колишній військовослужбовець Національної гвардії України. 18 травня 2022 року Олександр за наказом вийшов з “Азовсталі” і потрапив до російського полону. Там він пробув 2 роки 3 місяці і 6 днів: був на декількох локаціях в Донецькій області — в Оленівці, Горлівці, Торезі.
“Чекали, зверталися скрізь, проводили акції, піднімали всю Україну, їздили за кордон, зверталися в ООН, Червоний Хрест, їздили у Женеву і у Швейцарію”, — сказала мама колишнього військовополоненого.
Надія Шевченко (на фото третя зліва) на акції підтримки військовополонених
За словами Надії Шевченко, 24 серпня 2024 року під час обміну полоненими в Україну з російського полону повернули 115 українських строковиків, серед яких був Олександр Загрядка. І це був найщасливіший день, другий день народження моєї дитини, сказала жінка.
Звільнення військовополонених із полону, серед яких був Олександр Загрядка
Зі слів Надії Шевченко, після реабілітації Олександр вирішив долучитися до лав ЗСУ.
“Пройшов реабілітацію, лікування, з’їздив у подорож, відпочив. Ми спочатку домовлялися, що він не буде далі служити. Але він мені потім каже, що мамо, ти знаєш, я не зможу виконати цю обіцянку. На даний час він — боєць “Азову”, він продовжив службу”, — сказала Надія Шевченко.
Із лютого 2025 року Надія Шевченко працює фахівчинею із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб у комунальному закладі “Ветеранський простір Звягеля”. Надія сказала, що, спираючись на власний досвід, вона допомагає людям, рідні яких перебувають у російському полоні або зникли безвісти. Зі слів жінки, вона підтримує близько 100 родин військовослужбовців і ветеранів.
“Допомагаю рідним, ветеранам знайти себе. Допомагаю у справах безвісти зниклих із документацією, із супроводом. Можемо і 4, і 5 людей прийняти, може одна людина прийти. За місяць орієнтовно до 50 чоловік може бути. Це моє, напевно, покликання, тому що хто, як не я, має допомагати таким як я колись була сама”, — сказала мама колишнього військовополоненого Надія Шевченко.
Надія Шевченко
Надія Шевченко разом із сином Олександром Загрядкою
