Реклама
Свіжі новини
ГоловнаПодіїУ перші дні війни син сказав, що це його обов’язок" — мама...

У перші дні війни син сказав, що це його обов’язок” — мама звільненого з полону бійця з Житомирщини

Під час обміну 24 серпня з російського полону звільнили військового В’ячеслава “Кобру” Усенка з Малина 1976 року народження.

В полоні В’ячеслава тримали 2 роки і 8 місяців. Мама воїна Надія Усенко розповіла Суспільному, що за цей час вони не отримували жодної звістки від сина і не знали, де росіяни його тримають. Після повернення воїн сказав мамі телефоном, що він вже в Україні, і тепер все добре.

Реклама

Сказав, що це його обов’язок, і пішов добровольцем

Зі слів Надії Усенко, її син В’ячеслав свого часу закінчив школу і одне з малинських училищ. Відслужив строкову службу. Захоплювався технікою. До повномасштабної війни працював на різних підприємствах — переважно водієм, а також виконував фрезерувальні роботи.

“Слава дуже добра людина — він чуйний, уважний, завжди готовий прийти на допомогу. Що кому потрібно було — завжди відгукувався”, — розповіла жінка.

В’ячеслав Усенко під час несення строкової служби

Реклама

На захист України В’ячеслав став на початку березня 2022 року. Про своє рішення чоловік сказав родині лише тоді, коли прийшов збиратися.

“Прийшов і сказав, що це його обов’язок. В мене два сини. Спочатку старший син пішов на війну, а в червні 2022 року пішов і молодший. Слава зразу був у 95 бригаді, а згодом вже у першій окремій бригаді спецпризначення імені Івана Богуна — гранатометне відділення протитанкового взводу. Спочатку вони були на Донеччині, в ті часи ми мали змогу зідзвонюватися з ним ледь не щодня. А 24 грудня 2022 року Слава і ще четверо його побратимів пішли на завдання і не повернулися. Сталося це на Луганщині — поблизу села Червонопопівка. Нас про це сповістили у той же день”, — говорить мама звільненого воїна.

В’ячеслав Усенко під час несення служби в ЗСУ у 2022 році

Реклама

В’ячеслав Усенко під час несення служби в ЗСУ у 2022 році

2 роки і 8 місяців невідомості

Надія Усенко розповідає, що через певний час після того, як їм повідомили, що В’ячеслав з побратимами не повернувся із завдання, родину сповістили, що він знайшовся, а потім сказали, що знову пропав.

“Про те, що їх взяли в полон, ми дізналися 11 січня 2023 року. Мій син розлучений — його дружина після розлучення повернулася на батьківщину в Росію. Саме вона 11 січня 2023 року подзвонила нам і сказала, що впізнала В’ячеслава. Їх там, певно, по телевізору показували чи щось таке. Ми тоді поїхали в поліцію — заявити, що маємо відомості про те, що син в полоні. Ми всюди були, всюди дзвонили, стукали у двері всіх організацій, які могли б нам допомогти у пошуках. Звістки від сина не було жодної. Жодних листів чи повідомлень від нього. І ми теж не знали, куди писати і де він може бути. Всі ці 2 роки і 8 місяців ми жили в невідомості, жили сподіванням”, — говорить Надія.

Повернення з полону

Першим повідомлення від Коордштабу про обмін 24 серпня 2025 року отримав молодший брат В’ячеслава. Слідом за цим сповіщення прийшло і мамі воїна.

“Але це було лише повідомлення про обмін. Ми не знали, чи означає це, що цього разу обміняють і мого сина. На сам обмін їздила волонтерка з Малина, яка зайшла в автобус і запитала про те, хто з Малина. Мій син відізвався і представився. А о дев’ятій вечора він нам подзвонив. Ми від радості плакали — дуже було багато емоцій. Питала, як зі здоров’ям — сказав, що нормально. Я, звісно, сподіваюся, що це так, але, бачачи інші обміни і наших хлопців, думаю, що син просто не хоче, щоб я переживала. Ми намагалися впізнати його на фото, але так і не змогли — всі хлопці мають дуже схожий вигляд. Мене тішить, що, коли Слава подзвонив, голос у нього був бадьорий. Він сказав: “Мам, я вже в Україні. Все добре. Не переживай”, — розповіла Надія Усенко.

Зі слів жінки, вони з нетерпінням очікують, коли зможуть нарешті побачитися з В’ячеславом. Наразі воїнів направили на проходження реабілітації.

“В нашій родині всі хлопці, і сестра в них я одна. Вони всі мені, як рідні, але Славік наш, він особливий — він дуже добрий, чутливий. Він майстер на всі руки, хороший брат і хороший друг. Він ніколи не відвертається і завжди допоможе — і словом, і працею”, — сказала журналістам двоюрідна сестра В’ячеслава Усенка Ірина Каліновська.

В’ячеслав Усенко під час несення служби в ЗСУ у 2022 році

Реклама
Читайте також
Реклама