2 вересня 2025 року зупинилося серце полковника Андрія Миколайовича Старикова (30.11.1978 – 02.09.2025) – військового, науковця, командира й людини великої честі.
Народився він 30 листопада 1978 року в Житомирі. Навчався у школі №34 (нині ліцей №34). З дитинства захоплювався літаками, радіоелектронікою та історією України, що й визначило його шлях – навчання у Житомирському вищому військовому училищі радіоелектроніки, яке нині носить ім’я С. П. Корольова.
Своє життя Андрій Стариков присвятив служінню Україні – у Збройних Силах він з 1996 року. Працював у Житомирському військовому інституті, здобув освіту у Національному університеті оборони України та в Державному агроекологічному університеті за спеціальністю «Облік та аудит».
З 2007 року обіймав керівні посади в органах управління ЗСУ. Брав участь у розробці оборонних систем, під час повномасштабної війни виконував командні завдання на передовій. Вирізнявся стратегічним мисленням, мужністю та відданістю присязі.
Його служба відзначена численними державними нагородами, серед яких: відзнака МОУ «Знак пошани», нагрудні знаки «За зразкову службу», «За заслуги перед ЗСУ», медаль «Ветеран служби», почесні нагрудні знаки «Сталевий хрест», «Срібний хрест», «Хрест Військова честь» та інші.
Водночас Андрій Миколайович залишався люблячим чоловіком, турботливим батьком і сином. Він цінував прості радощі життя, любив природу й родинний затишок, умів дарувати тепло близьким.
Невблаганна смерть забрала з лав Захисників легендарного Офіцера, який до останнього подиху боровся за Україну.
У скорботі – рідні, друзі та бойові побратими.
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
