Павло Збінський із села Костівці на Житомирщині вирощує лохину кількох сортів на півгектара землі. Фермер доглядає 1400 кущів, застосовує природні методи захисту від шкідників і контролює полив, кислотність ґрунту та якість ягід.
Павло Збінський Суспільному розповів, що вирощує кілька сортів лохини.
“Старий, надійний — “патріот”. “Блюголд” — я просто в захваті від цього куща, він дає чудову ягоду й віддає весь урожай за один збір. “Атлантіс” — старий, але дуже смачний, це наш бестселер. “Дарроу” — справжній роботяга серед сортів. А “блюджей” — невибагливий і стабільно плодоносить за будь-яких умов”, — сказав Павло Збінський.
Павло Збінський
Зі слів фермера, до 2024 року він вирощував сорт “бригітта”, однак той давав мало плодів.
“Бригітта” досить вередлива. Ягода смачна, але за рентабельністю поступається іншим сортам. Більшість кущів ми роздали людям — початківцям, які хотіли мати її вдома. Це було цікаво: люди приходили, викопували й забирали”, — розказав власник господарства.
Плантація лохини
Замість сорту “бригітта” Павло Збінський посадив лохину сорту “чандлер”. Він розповів, що висадив дворічні кущі й очікує через п’ять років отримати гарний урожай. За словами фермера, кількість і якість майбутніх ягід формуються в рослині вже з кінця літа.
“Добрива вносимо в останню декаду серпня — першу декаду вересня. Потім починаємо боротьбу зі шкідниками, особливо з тими, що живуть у ґрунті — хрущами та дротяниками. Раніше використовували хімічні засоби, як-от актару чи антихрущ, але вони дуже токсичні, тож ми відмовилися від них. Тепер боремося природними методами. Найкраще працює гриб баверія, який живиться комахами з хітиновим покривом — зокрема, хрущами й дротяниками. Його вносимо двічі на рік, і цього достатньо. Головне, щоб боротьба зі шкідниками була системною. Спори гриба непомітні, але вони ефективно працюють: чим більше колонія шкідників, тим активніше розвивається гриб, а коли комах не лишається — згортає свою діяльність”, — пояснив фермер.
Необрізаний кущ лохини
За словами Павла Збінського, обробку кущів від грибкових захворювань він проводить наприкінці листопада, коли з лохини опадає листя. Кущі потребують щорічного обрізування наприкінці лютого або на початку березня. Без цього ягоди родять рясно, але стають дрібними.
Фермер обрізає приблизно половину куща, залишаючи молоді пагони. На прикладі лохини сорту “Чандлер” він показав, як правильно формувати кущ.
“Слабкий приріст не буде перспективним, тож його обрізаємо — він уже відслужив. Щоб гілка не лягла, підріжемо її теж. І, мабуть, на цей рік усе”, — сказав Павло Збінський.
Павло Збінський обрізає кущ лохини
Власник господарства розповів, що лохина потребує постійного поливу. Цієї осені рослини отримували достатньо вологи завдяки дощам. Також важливо стежити за рівнем вологості та кислотності ґрунту.
“У мене встановлені контрольні ємності — півлітрові баночки: одна на початку ділянки, інша в кінці. Тиск поливу потрібно відрегулювати так, щоб вони наповнювалися одночасно. На метр маю три крапельники та дві стрічки — разом шість крапельників. Якщо одна крапелька наповнює півлітрову банку, знаю, що кущ отримав три літри води. Також перевіряю воду, якою поливаю, — вимірюю кислотність (pH) і електропровідність (EC), щоб не обпалити коріння. Значення EC має бути не вище 2, а pH я ніколи не знижую нижче 6. pH — це кислотність, а EC — електропровідність води. Коли додаю мінеральні добрива, одразу бачу їхню концентрацію”, — говорить фермер.
Павло Збінський
Зі слів Павла Збінського, лохина плодоносить настільки, наскільки за нею доглядають. На одному кущі може вирости до п’яти кілограмів ягід..
“Мені здається, що кущ може дати близько п’яти кілограмів, але це дуже виснажує рослину. При такому врожаї важко досягти хорошої якості ягоди. Я збираю не більше двох кілограмів із куща, зате ці ягоди — великі, солодкі й смачні”, — сказав Павло Збінський.
