У Житомирі розгорілася гостра суспільна дискусія навколо смертельної ДТП, яка забла життя 51-річного прокурора Руслана Чорноуса. Батько загиблого, Анатолій Чорноус, у зверненні до “Суспільного” розкрив шокуючі деталі справи та висловив обурення діями захисту підозрюваного водія – 23-річного військовослужбовця Владислава Мельника.
Головний пункт розбіжностей – кваліфікація злочину. Справа відкрита за ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого). Однак родина вважає, що дії водія, який їхав зі швидкістю 117-121 км/год там, де дозволено 40 км/год, не можна кваліфікувати як “необережність”.
“Адвокатка озвучила свою позицію, але не надала додаткових відомостей про вчинення даної ДТП. Вона акцентує увагу на тому, що її підзахисний Владислав Мельник молодий, що він військовослужбовець. Справа її підзахисного кваліфікується за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, як вчинення ДТП з необережності. Але необережність — це, коли пішохід вийшов раптово, або ж, коли відмовили гальма. Аналізуючи дії водія Владислава Мельника, я не вбачаю там необережності. Він їхав зі сторони Чуднова, де при в’їзді в Житомир стоїть відповідний дорожній знак, який забороняє автівкам рухатися зі швидкістю більше 40 кілометрів на годину по вулиці Чуднівській до самої Соборної площі. В момент, коли мого сина збило авто, поруч з ним був його син — мій 11-річний онук Андрій. Онук мені потім сказав, що водій їхав зі швидкістю понад 100 кілометрів. Згодом експертиза встановила, що водій рухався зі швидкістю в межах від 117 до 121 кілометра на годину. Питання: це він так рухався з необережності чи умисно? Чого він їхав з такою швидкістю?” – заявляє Анатолій Чорноус.
Трагедія сталася ввечері 18 вересня на пішохідному переході. Руслан Чорноус разом із 11-річним сином повертався з гуртка. За словами очевидців та відеозапису, дві машини вже зупинилися, пропускаючи пішоходів, але водій Volkswagen CC ігнорував все.
“Син забрав мого онука із танцювального гуртка десь о 19:30, а ДТП десь о 19:35 сталося. Мій син лишив свою машину біля супермаркету і, рухаючись із робочого місця — з Чуднівської окружної прокуратури — по пішохідному переходу йшов зі своїм сином. Зліва їх пропустив один транспортний засіб. Коли вони доходили до середини пішохідного переходу, зупинився ще один транспортний засіб. І ось цей такий, як вони кажуть, дисциплінований водій бачить, що зупинилася машина перед пішохідним переходом. І він теж повинен виконати пункт 18.4 правил дорожнього руху і зменшити швидкість або зупинитися. В нього в машині були 3 пасажири — позаду нього сиділа пасажирка, яка стверджує, що бачила момент, як до пішохідного переходу підійшов чоловік із дитиною, який йшов по переходу. Вона позаду водія сиділа і бачила, то чого ж водій не бачив? Яка необережність? В мене є відеозапис — ніхто з рідних не може його дивитися. Водій з такою швидкістю рухався, що мій син — 196 сантиметрів на зріст і з вагою у понад 100 кілограмів — перелетів через машину, як пір’їнка. І ця дитина бідна, мій онук, біжить до батька. А вони зупинилися, повиходили всі, і онук розповів потім, що вони взяли флягу і змивали кров з машини. Я не можу, я згадую — встаю в сльозах, лягаю в сльозах. Дякувати Богу, що хоча б онук залишився живий”, – ділиться більом батько.
Родина також виявила низку процесуальних порушень. Слідчий не направив водія на повне медобстеження на наркотичні речовини, обмежившись алкотестером. Крім того, адвокатка підозрюваного, на думку родини, переступила межі етики, звинувативши у смерті прокурора його дружину, яка нібито заважала лікарям.
“Вони оскаржували в апеляції, бо водій арештований, його тримають під вартою. В судовому засіданні суддя кілька разів питав підозрюваного, чи він нічого не хоче сказати. По сьогоднішній день водій навіть пробачення не попросив. Сиділа його група підтримки, і, коли апеляційна колегія пішла в нарадчу кімнату, я повернувся і кажу: “От ви знаходитеся тут, і ніхто із вас, більше десяти чоловік, ніхто не попросив у нас пробачення”. Серце — не камінь, і я не поверну сина, але хоча б вибачення попросити можна було. Я не хочу грошей, я нічого не хочу. Я не торгую сином. У мене самого в такій же ситуації загинув мій власний батько — його також збила машина”, — сказав Анатолій Чорноус.
Анатолій Чорноус підкреслює, що родина не прагне грошей, але домагається об’єктивного розслідування та справедливого судового вироку. Вони готують звернення до ДБР щодо дій слідчого та скаргу на адвоката.
“Слідчий видав поліцейським направлення, щоб водій пройшов освідування лише на алкоголь, хоча є ще й наркотичні речовини. Сам слідчий особисто не поїхав з поліцейськими і водієм автівки на процедуру. В направленні вказано було провести тест на алкоголь, і лікар провів тест на алкоголь алкотестером, який показав, що алкогольного сп’яніння не було. Здати кров на аналізи водій відмовився. До лікаря питань у мене немає — він виконав свою роботу. Якби в такому випадку був слідчий, то у разі відмови він зобов’язаний був винести відповідний процесуальний документ і в примусовому порядку відібрати зразки крові та сечі на наркотики. А він цього не зробив. Ще одне питання: якщо водій відмовлявся від здачі крові на аналіз, то він, видно, знав, що в крові можуть щось виявити, і відмовився. Я був на прийомі в начальника головного управління — слідчого Калюжного. Ми поспілкувалися, він сказав, що назад вже нічого повернути не зможемо, але він не заперечуватиме, що ми подамо скаргу. На сімейній раді ми прийняли рішення, що подамо заяву в ДБР щонайменше на службову недбалість і халатність слідчого. Хоча б заради того, щоб подібних ситуацій не траплялося на майбутнє”, — розповів Анатолій Чорноус.
За його словами, вони також скаржитимуться на дії адвокатки підозрюваного водія.
“Адвокатка зверталася з клопотанням до слідчого про те, що смерть сина наступила не від ДТП, а від того, що його дружина, моя невістка, нібито перешкоджала лікарям своєчасно надавати медичну допомогу моєму сину, внаслідок чого і настала його смерть. Це адвокатка підозрюваного таке сказала. Це грубе порушення адвокатської етики і грубе порушення людяності. Моя невістка у стресовому стані подзвонила і питає мене: “Тату, що мені казати і що робити?” Я сказав їй, що це порушення адвокатської етики, і ми підготуємо відповідну скаргу від її імені, а Лідія Ізовітова (голова Національної асоціації адвокатів України — ред.) буде сама розбиратися у цьому. Я все розумію — в адвокатки така робота. Я не заперечую: займайся своєю роботою, але в межах допустимого. Не треба виливати бруд на іншу сторону”, — сказав Анатолій Чорноус.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено судом.
