Попри воєнний стан і кадровий дефіцит, в Україні продовжують діяти норми трудового законодавства. Це означає, що не кожного працівника можна залучити до роботи понад норму, навіть якщо підприємство працює в особливому режимі.
Як пояснюють у Держпраці, існують категорії, для яких надурочна робота повністю заборонена. Йдеться про вагітних жінок, матерів із маленькими дітьми, неповнолітніх і тих, хто навчається та працює одночасно.
Окремі працівники можуть погодитися на додаткові години лише за власним бажанням. Це стосується жінок із дітьми шкільного віку, матерів дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю. У таких випадках роботодавець не має права тиснути чи примушувати.
Воєнний стан справді дозволив зняти ліміти на кількість надурочних годин, але оплата за них нікуди не зникла. Кожна година понад норму має бути компенсована — грошима або оплачуваним відпочинком.
Крім того, роботодавці зобов’язані:
- вести точний облік надурочних;
- оформлювати залучення документально;
- погоджувати такі рішення з профспілкою (якщо вона є).
Юристи радять працівникам знати свої права і не погоджуватися на усні вимоги без належного оформлення.
