Оприлюднений перелік пропозицій депутатів щодо використання коштів виборчих округів за 2025 рік демонструє чітку й майже незмінну тенденцію: матеріальна допомога залишається домінуючим напрямком витрат.
З 41 депутата Житомирської міської ради:
- понад половина спрямували від 250 до 300 тис. грн виключно або майже виключно на матеріальну допомогу;
- ще частина поєднувала виплати з дрібними інфраструктурними або освітніми проєктами;
- лише одиниці зробили акцент на системних покращеннях у закладах освіти чи житловому фонді.
Хто витратив усі 300 тисяч на виплати
Повну суму або майже повністю на матеріальну допомогу спрямували, зокрема:
Інна Гладка, Сергій Гринчук, Віктор Євдокимов, Геннадій Карпінський, Неля Ковалюк, Сергій Колесник, Людмила Кропивницька, Лариса Павлусенко, Лідія Чередніченко, Олександр Шевчук, Олександр Черняхович, Галина Шиманська, Людмила Янушевич та інші.
Суми в більшості випадків коливалися в межах 280–300 тис. грн, що свідчить про прагнення депутатів максимально «освоїти» виділений ліміт.
Депутати-прогульники — але з бюджетом
Окремої уваги заслуговує факт, що коштами користувалися депутати, які роками не беруть участі в роботі міської ради.
Зокрема:
- Сергій Гринчук використав усі 300 тис. грн на матеріальну допомогу;
- Олександр Порядін витратив 150 тис. грн — також виключно на виплати.
Це піднімає питання не лише ефективності, а й етичності використання бюджетних коштів депутатами, які фактично не виконують представницькі функції.
Менші суми — інший підхід
Є й приклади меншого обсягу матдопомоги:
- Юрій Мойсеєв — 79,5 тис. грн;
- Артем Ражев — 65 тис. грн;
- Микола Янушевич — 35 тис. грн;
- Андрій Умінський — 150 тис. грн.
У таких випадках кошти частіше доповнювалися витратами на ремонти, обладнання або благоустрій.
Що ще фінансували з «депутатських» грошей
Хоча виплати домінують, частина коштів пішла на конкретні об’єкти:
- дитячі майданчики (вул. Героїв Крут, Вокзальна, Івана Мазепи);
- ремонти дахів, електрощитових, мереж водопостачання для ОСББ;
- обладнання для ліцеїв, дитсадків і мистецьких шкіл (проєктори, меблі, комп’ютерна техніка);
- культурні та освітні поїздки — зокрема для освітян і молоді.
Втім, такі витрати здебільшого мають точковий характер і не формують довгострокових програм розвитку округів.
У Житомирі депутатські кошти округів і надалі виконують роль інструменту адресної підтримки, а не механізму стратегічного розвитку територій.
Матеріальна допомога залишається найпростішим і найпопулярнішим способом використання бюджету — навіть серед депутатів, які практично не беруть участі в роботі міської ради.
