Війна в тилу та свавілля ТЦК: активіст Друзенко попередив про загрозу громадянської війни в Україні

Четвертий рік війни приніс страшне усвідомлення: лінія фронту може встояти, але тил ризикує потонути у громадянському протистоянні. Засновник проєкту «Мобільний шпиталь» Геннадій Друзенко попередив: коли на вулицях зникає єдиний закон, а його місце займає груба сила, нація починає розпадатися на десятки ворожих спільнот.

Кінець правового поля: як починається руїна

Понад 300 тисяч випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) та щоденні конфлікти навколо мобілізації — це перші дзвінки великої смути. За словами Друзенка, росія об’єктивно не здатна повністю захопити Україну, але й Україна наразі не має ресурсу знищити росію. У цій безкінечній війні на виснаження сторони руйнують критичну інфраструктуру тилу один одного.

Свавілля окремих працівників ТЦК, які без законного права силоміць витягують людей з автівок, і жорстокі відповіді цивільних з ножами, ланцюгами та битами остаточно руйнують правове поле. Такі інциденти вже не є чимось далеким і абстрактним. Слова про громадянське протистояння знаходять підтвердження на місцевому рівні — нещодавно ми повідомляли про резонансний конфлікт із ТЦК у Житомирі, де військовий застосував перцевий балончик проти жінки просто на вулиці.

«Щойно беззаконня дозволяють одним – його дозволяють усім. А щойно зникає закон – один для всіх – у кожного з’являється “своя правда й воля”, і правим стає той, за ким стоїть не правда, а сила», — наголошує Геннадій Друзенко у своєму зверненні.

Псевдореспубліки замість єдиної країни

Нескінченна війна без чітких часових меж та реалістичної мети, помножена на кричущу соціальну несправедливість, неминуче веде суспільство до виснаження. За словами активіста, саме за цим виснаженням може настати ланцюгова реакція розпаду, коли єдина країна перетвориться на десятки псевдореспублік, кожна з яких відстоюватиме власну ексклюзивність зі зброєю в руках.

Поки суспільство ще не перетнуло цю фатальну межу, експерт закликає шукати контрольований вихід із ситуації (modus vivendi) та вчитися мирно співіснувати, інакше руйнація сусідньої держави може обійтися ціною нової масштабної руїни на власних землях.