Він вижив у російському пеклі, витримавши 32 місяці неволі, проте найтяжчий бій чекав на нього у рідному місті. Нещодавно Олександра Плотіцина урочисто нагороджували у Житомирській міській раді: камери знімали сюжети про стійкість, лунали гучні промови. Але щойно вимикаються софіти, колишній військовополонений залишається сам на сам із системою, яку, за його словами, проти нього використовує власна родина.
Житомирський ветеран публічно заявив, що під час його перебування в полоні його вже колишня дружина — старший лейтенант поліції Житомирської області — отримала всі належні йому державні виплати. Йдеться про суму близько 4 мільйонів гривень. Крім того, чоловік стверджує, що його житло було фактично відчужене та переоформлене на колишню тещу без його відома.
Від нагород до викликів поліції
Захисники нерідко змушені боротися за свої законні права навіть після повернення з фронту — раніше ми повідомляли про те, як у Житомирській області військовим пенсіонерам масово зменшують пенсії. Проте випадок Олександра вражає тим, що тиск чиниться з боку найближчих людей із використанням адміністративного ресурсу.
За словами ветерана, йому не лише перешкоджають бачитися з дітьми та вимагають аліменти, але й чинять постійний психологічний тиск. Апогеєм цинізму стала спроба забрати військовий автомобіль, подарований волонтерами, прямо під час його нагородження.
Він наголошує, що проти нього подаються безпідставні заяви до правоохоронних органів, зокрема про нібито погрози вбивством, яких він фізично не міг вчинити, перебуваючи на службі в іншому місті.
Сповідь ветерана: “Змушений боротися за базові речі”
Олександр Плотіцин звертається до громадськості та журналістів із проханням забезпечити контроль за судовим процесом щодо відчуження його житла, який запланований на 30 квітня.
Публікуємо оригінальний текст звернення Олександра, поширений на сторінці «Слава Україні» у Facebook:
“Нещодавно мене урочисто нагороджували в Житомирська Міська Рада. Знімали сюжети, говорили про стійкість, про колишнього військовополоненого, який повернувся додому після 32 місяців неволі.
Але є інша сторона цієї історії. Та, про яку не говорять у камерах. Поки я перебував у полоні, моя вже колишня дружина – працівниця Поліції Житомирської області, старший лейтенант – отримала всі належні мені державні виплати на суму близько 4 мільйонів гривень. Окрім цього, за наявною у мене інформацією, без мого відома було переоформлено та фактично відчужено моє житло – на її матір.
Сьогодні я стикаюся з наступним: мені перешкоджають у спілкуванні з моїми дітьми; водночас вимагають сплачувати аліменти; на мене чиниться психологічний тиск і постійно викликається поліція, навіть під час нагородження в мене хотіли забрати військовий автомобіль… подаються безпідставні заяви до правоохоронних органів.
Більше того, мене вже викликали до поліції за заявою про нібито погрози вбивством, яких я не вчиняв, в той час перебував на службі чи в іншому місті.
30 квітня відбудеться судове засідання щодо відчуження мого житла. Я бачу в цій ситуації можливі ознаки зловживання службовим становищем та використання адміністративного ресурсу… Після пережитого полону я змушений боротися за базові речі – право на справедливість, власне житло та можливість бути батьком для своїх дітей.”
Ця справа стане серйозним тестом для житомирської правоохоронної системи: чи зможуть органи внутрішньої безпеки об’єктивно розслідувати можливе зловживання службовим становищем з боку своєї працівниці.
🔔 Бажаєте знати більше про соціальні питання у Житомирі? Обирайте зручний формат: сповіщення у Telegram або стрічка Facebook.
