10 липня виповнюється 89 років від дня народження Валентина Грабовського — українського поета, перекладача, журналіста, мистецтвознавця, публіциста і громадського діяча. Значна частина його життя та творчості була пов’язана з Житомирщиною.
Про письменника згадав Житомирський обласний літературний музей.
Валентин Грабовський народився 10 липня 1937 року в селі Городне на Харківщині. Згодом його родина переїхала до села Вірівка на Житомирщині. Саме поліська земля, її ліси, річки й поля стали одним із головних джерел його поетичного світу.
Після закінчення Великояблунецької середньої школи Валентин Грабовський навчався на філологічному факультеті Житомирського педагогічного інституту, а згодом здобув журналістську освіту.
Журналістика, література і Житомирщина
Професійну діяльність Грабовський розпочав у районній пресі. З 1964 року понад два десятиліття працював в обласній газеті «Радянська Житомирщина», де пройшов шлях від кореспондента до заступника редактора.
Як журналіст він писав про культуру, літературу, образотворче мистецтво, історію краю і людей, які формували духовне обличчя Житомирщини. Його тексти вирізнялися увагою до деталей і глибоким знанням теми.
Майже двадцять років Валентин Грабовський очолював Житомирське обласне літературне об’єднання імені Бориса Тена. Раніше Житомир-Онлайн писав, що на Житомирщині вшановують Бориса Тена як одну з найяскравіших постатей української літератури, перекладу і культури.
Його книги і поетичний голос
Перша поетична збірка Валентина Грабовського «Ключі» вийшла у 1966 році. Уже в ній окреслилися теми, до яких автор повертався впродовж усього життя: любов до рідної землі, історична пам’ять, моральна відповідальність людини, краса природи і сила слова.
Серед його наступних збірок — «Наснилася матері вишня», «Над Тетеревом», «Грім-дерево», «Лісові цимбали», «Передчуття», «На цьому березі». У цих книгах поєдналися ліричність, філософські роздуми і відчуття Житомирщини як духовного простору.
Грабовський був членом Національної спілки письменників України, лауреатом обласної літературної премії імені Миколи Шпака та літературної премії імені Лесі Українки Українського фонду культури.
Українсько-польський культурний міст
Окремою частиною спадщини Валентина Грабовського стала перекладацька робота. Він відкривав українському читачеві поезію Адама Міцкевича, Густава Олізара, Максима Танка та інших авторів.
Грабовський також був засновником і першим головою Житомирського обласного відділу Спілки поляків України. Він багато працював над розвитком українсько-польських літературних і мистецьких зв’язків, організовував зустрічі, вечори, конференції та культурно-просвітницькі заходи.
Ім’я Валентина Грабовського й нині звучить у культурному житті Житомира. Житомир-Онлайн повідомляв, що під час Міжнародного фестивалю польської культури «Веселка Полісся» у Житомирі проводили конкурс декламаторів польської поезії імені Валентина Грабовського.
Музейна пам’ять
У 1999 році вийшла книга Валентина Грабовського «Загадки житомирських картин». У ній автор розповів про твори з колекції Житомирської картинної галереї, історії полотен і долі митців.
У фондах Житомирського обласного літературного музею зберігаються книги, фотографії, архівні документи та публікації Валентина Грабовського. Музей звертається до його спадщини через виставки, літературні вечори, презентації та музейні зустрічі.
Валентина Грабовського не стало 24 грудня 2004 року. Його слово залишилося у поетичних збірках, перекладах, журналістських текстах, мистецтвознавчих працях і пам’яті читачів.
