ГоловнаКорисна інформація Житомира та Житомирщини145 років тому Житомир дав світові майстра авангарду

145 років тому Житомир дав світові майстра авангарду

15 Липня, 2026р 14:16

Screenshot — Давид Штеренберг. Кінець 1900-х — 1910-ті. Зібрання родини художника.

Гасова лампа, дві худі рибини та шматок чорного хліба принесли Давиду Штеренбергу впізнаваність у мистецтві. Художник, який народився у Житомирі, пройшов шлях від бідної родини до паризького авангарду, а 26 липня 2026 року минає 145 років від дня його народження.

Добірку робіт митця поширив Юрій Болобан у спільноті «Интересный Житомир». Серед них — «Лампа і оселедці», «Портрет батька і сестри», «Дзвіночки», «Сім’я художника», «Оселедці», «Емігрант», автопортрет і портрети близьких Штеренберга.

145 років тому Житомир дав світові майстра авангарду — Давид Штеренберг Автопортрет 1915
Свій автопортрет Штеренберг написав у 1915 році, коли його впізнаваний стиль ще тільки формувався.
Він зобразив себе в інтер’єрі кафе, за столом із білою скатертиною та з чаркою, що підкреслює його приналежність до богемного кола.
Хоча сцена доволі статична, хвилеподібний рух ліній додає їй динаміки.
Під час паризького періоду творчості Штеренберг часто використовував у своїх роботах плаский простір, часткову деформацію предметів, чергування фактур, а також поєднання темних і яскравих барв — як у Анрі Матісса.

Від Житомира до паризького «Вулика»

Давид Штеренберг народився 1881 року в Житомирі в єврейській родині службовця. У 1905 році навчався у приватній художній студії в Одесі, згодом виїхав до Відня, а 1907 року оселився в Парижі.

У французькій столиці він жив у знаменитій колонії художників «Вулик» — La Ruche, навчався в академії Вітті та опинився в середовищі паризького авангарду. Штеренберг спілкувався з поетом Гійомом Аполлінером, зустрічався з відомими художниками й виставляв роботи у Весняному, Осінньому салонах та Салоні незалежних.

Житомир при цьому не зник із його творчості. У 1914 році з’явилися роботи «Біля річки. Житомир», «Околиці Житомира» та «Портрет батька і сестри». У них паризькі пошуки художника поєдналися з образами міста й родини, до яких він повертався після років еміграції.

Оселедці, які стали портретом епохи

Штеренберг працював під впливом фовізму, кубізму та інших модерністських течій, але поступово виробив власну манеру. Він залишав на полотні кілька простих предметів, відмовлявся від звичної перспективи й перетворював фактуру хліба, дерева, риб’ячої луски або скла на головну частину композиції.

Однією з найвідоміших стала робота «Лампа і оселедці» 1920 року. Її не слід плутати з близьким за сюжетом натюрмортом «Риба і лампа», написаним 1919 року. Звичайні продукти та побутові речі у цих картинах стали не прикрасою столу, а свідченням голоду, нестачі й напруженого післяреволюційного часу.

Після повернення з Франції Штеренберг очолював відділ образотворчого мистецтва Народного комісаріату просвіти, викладав у Вищих художньо-технічних майстернях і був одним з організаторів та керівників Товариства художників-станковістів. Його роботи нині зберігаються у великих музейних і приватних колекціях.

У Житомирі ім’я Давида Штеренберга відоме значно менше, ніж його картини у світі. Проте історія художника повертає місту ще одного уродженця, який став частиною європейського мистецького руху першої половини ХХ століття.