Через «Укрпошту» за перевірений період пройшли мільярди гривень готівки від приватних компаній. За даними, наведеними в оприлюдненому розборі матеріалів перевірки, із 11,9 млрд грн, які поштовий оператор прийняв від бізнесу, 11,4 млрд — майже 96% усієї суми — припали лише на шість товариств.
На цю історію знову звернув увагу Олег Чеславський у великому дописі про операції «Укрпошти», посилаючись на матеріали перевірки та розбір економічного журналіста Ярослава Вінокурова.
Йдеться про шість компаній: «Мєтапей», «Пейбокс», «Електрум пеймент сістем», «Глобалмані», ФК «Контрактовий дім» та «Свіфт гарант».
Готівку вони передавали «Укрпошті» як торговельну виручку. Далі поштовий оператор вносив гроші на власні рахунки в Ощадбанку, після чого кошти уже в безготівковій формі переказувалися назад компаніям.
Гроші вночі та нові купюри з послідовними номерами
Найбільше запитань викликають обставини, за яких оформлювали внесення великих сум.
У розборі матеріалів перевірки йдеться про операції, проведені вночі або рано-вранці, коли поштові відділення не працювали. За документами одна й та сама людина могла протягом одного дня здавати значні суми у відділеннях, розташованих у різних областях України.
Ще одна незвичайна деталь — великі суми нібито вносили новими банкнотами номіналом 500 гривень із послідовними номерами. Такі купюри зазвичай знаходяться в банківській упаковці.
У документах, якими підтверджувалося походження готівки, також описані розбіжності у датах інкасації.
Саме ці обставини й стали одним із найбільш резонансних епізодів історії: йшлося не про поодинокі платежі, а про мільярдні обороти через державного оператора.
Для шести компаній діяли особливі тарифи
Окреме питання — скільки «Укрпошта» отримувала за приймання такої готівки.
За наведеними у розборі даними, стандартна комісія за приймання готівкової виручки становила 0,2%. Однак для шести великих клієнтів встановлювали тарифи від 0,001% до 0,1%.
Тобто в окремих випадках комісія була у 200 разів нижчою за стандартну.
За підрахунками, наведеними в матеріалах, через такі тарифи «Укрпошта» могла недоотримати близько 14,1 млн грн.
Ігор Смілянський пояснював знижені тарифи великими обсягами операцій. За його логікою, великі корпоративні клієнти можуть отримувати знижку так само, як це відбувається з іншими масовими послугами компанії.
«Укрпошту» вже штрафували за фінансовий моніторинг
Проблеми з фінансовим моніторингом «Укрпошти» не залишилися лише внутрішньою історією перевірки.
У лютому 2024 року Національний банк оштрафував АТ «Укрпошта» на 17 387 053 грн.
Регулятор назвав серед причин неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, проблеми з належною перевіркою клієнтів, застосуванням ризик-орієнтованого підходу, виявленням операцій, що підлягали фінмоніторингу, та повідомленням про них.
Фінансові операції, про які нині знову говорять у соцмережах, стосуються періоду з січня 2022-го до липня 2023 року.
У 2026 році Нацбанк зажадав відсторонити Смілянського
Через два роки протистояння між регулятором і керівництвом «Укрпошти» дійшло вже до кадрового питання.
23 червня 2026 року Національний банк визнав Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам щодо професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг, і зажадав відсторонити його від керівництва компанією.
НБУ тоді пояснив, що оцінювання професійної придатності керівника розпочали за результатами наглядових дій щодо «Укрпошти» у 2023–2026 роках. Регулятор повідомляв про системні порушення у сфері платіжних послуг, фінансового моніторингу, управління ризиками та внутрішнього контролю.
Житомир Онлайн уже писав про вимогу Нацбанку відсторонити Ігоря Смілянського від керівництва «Укрпоштою».
Сам Смілянський із рішенням регулятора не погодився. «Укрпошта» заявила, що захищатиме свою позицію юридичним шляхом, а керівник компанії продовжив виконувати свої обов’язки.
