Шановні колеги!
Кафедра історії української літератури ХНУ імені В.Н.Каразіна написала лист-звернення до міністра освіти і науки України Оксена Лісового щодо ідей вилучити курс української літератури зі шкільної програми.
Просимо вас висловити свої думки з цього приводу.
Оксену Лісовому
Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
Модерну українську націю створило Слово. Слово, яке з приходом кириличних літер стало знаряддям закріплення історичної пам’яті в форматі писемної культури. Завдяки нашому письменству поліфонія українських діалектів сферментувалася в літературну мову. «Русалка Дністрова» та «Кобзар» Тараса Шевченка стали незгасним імпульсом змагань за національний суверенітет. У літературному середовищі визрівали ідеї, які вели українців на боротьбу за свободу й власну державність.
Тим-то ворожі сили завжди намагалися позбавити український народ доступу до його літературної спадщини. Історія Російської імперії позначена регулярними заборонами публікації, поширення, вивчення творів українських письменників. Вони безжально реквізувалися й винищувалися окупантами як у 1918-1920 рр., так і в 2022-2023 рр.
Підготовка до російської агресії включала не тільки диверсії на військових складах і бездумну демілітаризацію України. Протягом 1991-2022 рр. в освітній мережі раз у раз здійснювалися спроби вихолостити курс української літератури в середній і вищій школі, мінімізувати увагу до середньовічної та ранньомодерної спадщини, зберегти тенденційний добір текстів, аби плекати в молоді комплекс національної меншовартості. Зрештою, з’явилися ідеї цілком виключити курс української літератури зі шкільної програми. Було скасовано іспит з цього предмета в складі ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання), що природно зняло практичний стимул його вивчення школярами.
Здавалося б, російське вторгнення 2014 р. мало переконати всіх причетних до освітнього процесу в незамінній важливості вивчення національного письменства для формування зрілої ідентичності в громадян Української держави. Але недавнє інтерв’ю нового очільника Міністерства освіти і науки засвідчує, що ідеї виведення зі шкільної програми курсу української літератури все ще циркулюють у цьому відомстві. Серед названих в інтерв’ю предметів, які мають лишитися в програмі (історія України; українська мова; хімія; фізика; математика; біологія) українська література відсутня. Якщо це не звичайний недогляд, то ми маємо справу з тенденцією, загрозливою для національної безпеки. Адже саме українська література вводить молоду людину в широкий контекст національного буття в його тисячолітній ретроспективі, наснажує почуттям причетності до драматичної боротьби за свободу, навчає цінувати й захищати рідну землю, озброює системою вартостей, базовою для етнічного самоусвідомлення. Відмова від надання майбутнім поколінням українців знань про рідну літературу не менш небезпечна для національного суверенітету, ніж відмова від розвитку військової промисловості. Бо досвід героїчного опору російській агресії 2014-2023 рр. показав: війну виграють не силою зброї, а силою духу.
Матушек Олена, доктор філологічних наук, завідувач кафедри
Антонович Світлана, кандидат філологічних наук, доцент
Борзенко Олександр, доктор філологічних наук, професор
Гноєва Ніна, кандидат філологічних наук, доцент
Головко Людмила, кандидат філологічних наук, доцент
Архієпископ Ігор Ісіченко, доктор філологічних наук, професор
Кремінська Інна, кандидат філологічних наук, доцент
Матвєєва Тетяна, доктор філологічних наук, професор
Савчук Григорій, кандидат філологічних наук, доцент
Сподарець Михайло, кандидат філологічних наук, доцент
Телехова Олександра, кандидат філологічних наук, доцент
