Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає скасування 2%-го податку для всіх, повернення вимог щодо касових апаратів і податкових перевірок.
Рада не змогла ухвалити закон в обіцяні МВФ терміни – до 1 липня цього року. Повернення довоєнних податків є одним зі структурних маяків, зафіксованих у меморандумі з Фондом. Тому владі довелося просити кредиторів про відстрочку. В оновленій версії меморандуму з\’явилася нова дата набуття законом чинності – з 1 серпня. І цього разу, як бачимо, вирішити всі формальності із законом встигли.
Бізнес розраховував, що президент не стане підписуватися під “податковим зашморгом” для підприємств. Петиція про вето на новий закон набрала необхідні 25 тисяч голосів, але Зеленський його все одно підписав.
Утім, остаточну версію закону поки що мало хто бачив. Тим часом у процесі внесення правок у ній з\’явилося чимало змін.
Розбиралися, як у підсумку змінять податки для бізнесу і коли нововведення набувають чинності.
Повернули податки на вимогу МВФ
Головна мета закону – відмова від податкових послаблень, ухвалених на початку війни. Йдеться про впроваджену тоді нову податкову схему, за якою підприємства, починаючи з ФОП і закінчуючи великим бізнесом, отримали можливість перейти на сплату 2% від доходу. Тобто влада запустила свого роду спрощенку для всіх. Пізніше цю пільгову систему поступово почали стискати, зокрема, з неї злетіло багато імпортерів. Але загалом вона і зараз продовжує працювати.
Ще одне нововведення, яке запропонували депутати, – повернення вимоги про обов\’язковий РРО для малого бізнесу (його скасовували на початку війни). Крім касових апаратів мали повернути і штрафи за їхню відсутність.
Плюс прописали повернення податкових перевірок і штрафних санкцій за порушення.
Тобто, по суті, бізнесу хотіли обрізати всі ті податкові бонуси, що дали на початку війни. За розрахунками влади, це має сприяти збільшенню податкових надходжень до бюджету, на чому наполягав МВФ.
Спочатку поява цього проєкту викликала справжню бурю обурень у бізнес-середовищі.
“Президент особисто обіцяв, що до закінчення війни не буде податкових посилень. Бізнес і так сильно страждає через військові дії та провал в економіці. А закручування гайок тільки збільшить кількість підприємств, що закриваються”, – говорив нам голова громадського об\’єднання SAVEФОП Сергій Доротич.
Утім, законопроєкт досить оперативно ухвалили в першому читанні. Але потім його почали засипати численними поправками, і процес забуксував.
Зрештою, зважаючи на не найкращі настрої серед підприємців, частину поправок усе ж таки врахували. Але зірвали терміни податкових нововведень. Спочатку в меморандумі з МВФ було прописано, що довоєнні податки повертаються з 1 липня поточного року. До цієї дати закон навіть не встигали ухвалити в другому читанні. Це стало однією з причин, через які текст меморандуму відкоригували, позначивши нову дату – 1 серпня.
Але бізнес все одно залишився незадоволеним. І після ухвалення проєкту в цілому почали збирати голоси під петицією з проханням до президента про накладення вето на новий закон. До останнього підприємці розраховували, що Зеленський його не підпише, незважаючи на те що ухвалення закону є одним зі структурних маяків, прописаних у меморандумі з МВФ. Утім, дива не сталося: днями президентський підпис усе ж з\’явився під текстом закону. І тепер він уже найближчим часом набуде чинності.
Однак сам закон в остаточній версії зазнав низки змін.
Перевірки відклали, але податківці вже знайшли лазівки
Головна поступка бізнесу, на яку пішла Рада, – відмова від тотального повернення планових податкових перевірок. Їх, нагадаємо, спочатку збиралися повертати вже з 1 липня, і ДПС уже навіть склала графіки рейдів. Але в підсумку меморандум на проведення планових перевірок продовжили до скасування воєнного стану в країні.
Хоча залишили винятки. Зокрема, планові перевірки будуть на підприємствах, які здійснюють діяльність у сферах виробництва та реалізації підакцизної продукції (алкоголь, тютюн, автопальне тощо), азартних ігор, фінансових і платіжних послуг.
Як розповів нам власник мережі АЗС, перевіряльники повернулися на заправки ще до ухвалення нового закону. В останній місяць кількість рейдів значно збільшилася.
Доротич каже, що податківці знайшли можливість обходу мораторію.
“Планові перевірки заборонені, але вони допускаються, скажімо, за скаргами споживачів. Тому раптом почали масово з\’являтися скарги нікому не відомих споживачів”, – розповів Доротич. Він каже, що ця ж схема дасть змогу перевіряльникам і далі ходити з рейдами по підприємствах. Тому продовження мораторію на практиці мало що означає.
Ще одне послаблення в новому законі – відмова від повернення документальних перевірок нарахування та сплати ЄСВ. Мораторій теж триватиме до закінчення воєнного стану. І цей “бонус” для бізнесу реально спрацює.
“Але при цьому повертається одна з найжорсткіших перевірок – щодо касової дисципліни або щодо правильності використання РРО. І це може стати дуже великою проблемою для бізнесу”, – каже Доротич.
Касові апарати для всіх уже з 1 серпня і “неправильний товар” на величезні суми
Від вимоги про обов\’язковий РРО бізнесу так і не вдалося відбитися: норма набуває чинності вже з 1 серпня. Що, як каже Доротич, означає збільшення витрат середньостатистичного ФОП на касовий апарат, його обслуговування і, головне, звітність (що передбачає наявність бухгалтера) мінімум на 100 тисяч гривень.
Сама вимога про обов\’язковий РРО мала набути чинності ще з 1 січня 2022 року. Але почалася війна, скасували перевірки, і бізнес особливо не рвався виконувати законодавчі вимоги. Тепер же, виходить, тим, хто не встановив касовий апарат раніше, доведеться робити це буквально в лічені дні – до 1 серпня.
При цьому штрафи за порушення закону про РРО повернуть через кілька місяців – з 1 жовтня цього року. Підприємців обіцяють не штрафувати за порушення, які були з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року (це не стосується продавців підакцизних товарів, валюти, а також грального бізнесу).
“Але якщо будуть перевірки і штрафи почнуть нараховувати, яка різниця, коли їх платити – з серпня чи з жовтня”, – каже Доротич.
Головною проблемою для бізнесу можуть стати не стільки самі касові апарати, скільки правила обліку товару: потрібна буде первинна документація щодо нього, тобто накладні. А в багатьох їх немає. Тому в теорії такий товар взагалі не можна буде продавати або доведеться платити штрафи.
Розмір штрафів за порушення використання касових апаратів для ФОПів другої і третьої групи зменшили з запланованих 100% до 25% від вартості товару, проданого з порушеннями (для спрощенців другої групи) і зі 150% до 50% (для фізосіб-підприємців третьої групи). Але все одно суми будуть пристойними. Наприклад, якщо виявиться “неправильного” товару на 100 тисяч гривень, доведеться заплатити 25-50 тисяч штрафу.
2% для всіх скасовують, а за спрощенкою вже нараховують пеню
Що стосується спрощенки, то систему “2% для всіх” скасовують із 1 серпня цього року.
Платники отримають право подати заявку і вказати, на яку систему вони хочуть перейти. Раніше закон був виписаний так, що бізнес повертали на ту систему, з якої він перейшов на початку війни на 2%. А нові компанії, які відкрилися спочатку під систему “2% для всіх”, могли перекинути, скажімо, на загальну систему оподаткування, навіть якщо вони мали право на спрощенку, наприклад, податок у 5%. На це звертав увагу податковий адвокат Андрій Тамошюнас, який радив бізнесу уважно стежити за діями податківців, щоб не опинитися на вкрай невигідній для себе податковій системі.
У підсумковій версії закону зазначено, що новий бізнес, який відразу відкрився під 2%-й податок, будуть автоматично переводити на третю групу спрощенки зі ставкою 5%. А для великого бізнесу автоматично поновлюється реєстрація платниками ПДВ.
Важлива деталь щодо ФОПів, як тепер їм будуть розраховувати ліміти. Адже вони прописані на рік, а податкові нововведення вводяться посеред року, причому податки прив\’язані саме до суми доходу.
“Після 1 серпня 2023 року ліміти доходів платників єдиного податку будуть розраховуватися пропорційно до кількості календарних місяців, протягом яких платник не використовував єдиний податок у 2% (фактично п\’ять із 12). Дохід у період перебування на єдиному податку у 2% не враховуватиметься для розрахунку лімітів доходів для відповідних груп єдиного податку”, – пояснила у своєму Телеграмі нардеп і ексголова податкового комітету Ради Ніна Южаніна.
Нововведення щодо єдиного податку передбачають, що його потрібно буде знову платити з 1 серпня цього року (нагадаємо: від початку війни вимогу про сплату єдиного податку для ФОПів 1-ї та 2-ї груп призупинили). Але, як каже Андрій Тамошюнас, з 1 липня деякі підприємці зіткнулися з тим, що їм почали нараховувати пеню за необов\’язковий податок. Фіскали це пояснили “збоєм у системі” – вона була запрограмована з урахуванням того, що штрафні санкції за єдиним податком не діяли в період карантину. А оскільки з 1 липня його скасували, то й послаблення щодо штрафів автоматично прибралося. Утім, юристи кажуть, що нарахування зайвих податків і штрафів заднім числом можуть призвести до того, що зростатиме податкова заборгованість, і за це можуть навіть зняти зі спрощенки. Як розвиватиметься ситуація з 1 серпня і чи не стануть бізнесу нараховувати заднім числом ще й єдиний податок, неясно. У теорії такого бути не повинно, але різного роду “помилки” не виключені.
Щодо єдиного податку залишили винятки для ФОПів, які зареєстровані та перебувають на територіях, де ведуться бойові дії, а також на окупованих територіях: їм єдиний податок, як і раніше, платити не потрібно.
Бізнес боїться, що все одно перевірятимуть і штрафуватимуть
“Загалом, хоча і вдалося пом\’якшити окремі норми законопроекту, повернення довоєнних умов оподаткування зараз явно не на часі”, – резюмує Ніна Южаніна.
“Навіть незважаючи на поправки до закону, підприємці побоюються, що поновлюватимуться перевірки та їх почнуть штрафувати, що лише погіршить і так непрості умови ведення бізнесу в Україні”, – додав голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
“Новий закон посилить тенденцію закриття бізнесу: багато хто не зможе платити податки на повну, а ті, хто зараз за кордоном і не закривали ФОПів, тому що не потрібно було платити єдиний податок, тепер ухвалюватимуть рішення, залишати бізнес (нехай навіть поки що не працюючий) в Україні або остаточно тут усе закривати”, – зазначив Доротич.
