“У мене 40 років стажу і пенсія 3400 грн, а сусідка все життя не працювала і має 2800 грн. Як так можливо?” Таке питання часто з’являється у соцмережах і болить багатьом пенсіонерам. Відповідь неприємна: Пенсійний фонд рахує не важкість роботи, а офіційну зарплату, стаж і внески.
Людина може справді пропрацювати 35–40 років, але якщо офіційна зарплата була низькою, майбутня пенсія теж часто виходить невеликою. Особливо це стосується тих, кому роками показували мінімальну зарплату або частину грошей платили “в конверті”.
Тому порівняння “я працювала все життя, а сусідка ні” не завжди точне. Одна людина може отримувати пенсію за віком, а інша — соціальну допомогу після досягнення відповідного віку, якщо не має достатнього страхового стажу. Це різні види виплат, хоча суми можуть виглядати образливо близькими.
Чому 40 років стажу не гарантують велику пенсію
Страховий стаж — це лише одна частина розрахунку. Друга частина — офіційний заробіток, з якого роботодавець сплачував єдиний соціальний внесок. Якщо внески були малими, пенсія теж часто буде близькою до мінімальної.
Наприклад, людина працювала все життя, але офіційно отримувала дуже невелику зарплату. Для родини це могла бути важка робота, нічні зміни, нерви, відповідальність і втома. Але для пенсійної формули це передусім цифри: скільки років стажу і який офіційний дохід був у реєстрах.
Раніше Житомир-Онлайн писав, яку зарплату і стаж потрібно мати українцям для пенсії близько 11 тисяч гривень. Також ми пояснювали, як оцифрувати трудову книжку онлайн і перевірити свій страховий стаж.
Вчителі, медики, продавці: де ховається проблема
Візьмемо вчительку. Вона могла 40 років працювати у школі, перевіряти зошити, готувати уроки, вести класи, але більшу частину життя мати низьку офіційну зарплату. Стаж великий, робота важлива, але внески сплачувалися саме з тієї зарплати, яка була офіційно нарахована.
Схожа історія у багатьох медсестер, санітарок, працівників культури, бібліотекарів, вихователів, комунальників. Люди працювали багато, але держава бачила невеликий офіційний заробіток. А пенсійна система не додає окремих балів за втому, відповідальність чи суспільну користь професії.
У лікарів ситуація може бути різною. Якщо офіційна зарплата останніми роками стала вищою і всі доплати проходили офіційно, це може краще вплинути на майбутню пенсію. Але якщо частина доходу була нестабільною, неофіційною або не входила до бази для внесків, для пенсії це майже нічого не дає.
У приватному секторі проблема ще гостріша. Продавець, будівельник, водій, перукар чи охоронець могли реально заробляти більше, але офіційно отримувати мінімалку. Для майбутньої пенсії це означає одне: внески платилися з мінімальної бази.
А депутати?
З депутатами, високопосадовцями, керівниками держпідприємств та топменеджерами логіка інша. У них зазвичай вища офіційна зарплата. Відповідно, з неї сплачуються більші внески, а це впливає на пенсійну формулу.
Тобто справа не в тому, що система “любить депутатів”, а в тому, що вона бачить більший офіційний дохід. Якщо людина на високій посаді має значно вищу офіційну зарплату, її індивідуальний коефіцієнт для розрахунку пенсії може бути вищим, ніж у людини, яка все життя працювала на малій офіційній ставці.
Саме тут і виникає головне відчуття несправедливості. Вчителька або медсестра можуть мати величезний трудовий шлях, але невисоку офіційну зарплату. Депутат або чиновник може мати менше років роботи на конкретній посаді, але значно вищу офіційну базу для внесків.
Звідки тоді виплата у людини без стажу
Якщо людина не має достатнього страхового стажу, вона не завжди залишається зовсім без грошей. Після досягнення відповідного віку їй можуть призначити державну соціальну допомогу. Це не пенсія за віком у класичному розумінні, а мінімальна підтримка для людини, яка не має права на повноцінну пенсію.
Тому ситуація “у мене 3400, а в сусідки 2800” часто означає, що одна людина отримує невелику пенсію за стажем і зарплатою, а інша — соціальну допомогу або мінімальну виплату за іншими правилами. Різниця між сумами може бути невеликою, але механізм призначення різний.
І тут питання не стільки до сусідки, скільки до системи оплати праці. Бо якщо за людину десятиліттями платили малі внески, то навіть великий стаж не завжди рятує від малої пенсії.
Що варто перевірити ще до пенсії
Працюючим людям варто не чекати пенсійного віку, а перевірити свій страховий стаж заздалегідь. Особливо важливі старі записи у трудовій книжці, робота до 2004 року, періоди навчання, військової служби, декретні відпустки та роки, які могли не потрапити до електронних реєстрів.
Окремо варто дивитися не лише на стаж, а й на офіційну зарплату. Якщо роботодавець платить “у конверті”, сьогодні це може виглядати вигідно, але завтра перетвориться на пенсію, від якої людина не зможе нормально жити.
Секрет не в тому, що хтось “обдурив систему”. Секрет у тому, що система рахує офіційні внески. І якщо вчитель, лікар, продавець чи робітник усе життя працювали на низьку офіційну зарплату, їхня пенсія може виявитися майже мінімальною.
