Науковці Житомирської політехніки побували у британських лабораторіях, де досліджують забруднення землі та способи її очищення. Під час поїздки вони вивчали методи виявлення важких металів у ґрунті й створювали цифрову модель досліджуваної ділянки. Отриманий досвід планують використати для відновлення українських територій, які постраждали від війни та промислового забруднення.
У жовтні дослідники Житомирської політехніки разом із колегами з Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського відвідали Університет Кренфілда у Великій Британії. Про результати візиту повідомив КПІ 28 жовтня.
Як у лабораторіях шукають небезпечні речовини в землі
Одна з головних тем роботи українських і британських дослідників — визначення концентрацій важких металів у забрудненому ґрунті.
У Кренфілді українські науковці ознайомилися з двома лабораторними методами: мас-спектрометрією з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-MS) та атомно-абсорбційною спектроскопією (AAS).
Ці методи дозволяють визначати вміст окремих хімічних елементів у зразках. Такі вимірювання потрібні, щоб оцінювати забруднення, порівнювати ділянки та обирати подальші способи їх дослідження.
Під час зустрічей говорили також про біоремедіацію — очищення забрудненого середовища за допомогою біологічних процесів, зокрема із залученням мікроорганізмів.
Українська делегація відвідала Центр прикладної мікології Magan Centre of Applied Mycology, Інститут водних наук Кренфілда, дослідницький комплекс очищення води та стічних вод UKCRIC, лабораторії й теплиці для дослідження рослин.
Три практичні заняття: науковці створювали цифрову модель ділянки
Окрему частину програми присвятили геоінформаційним системам. Протягом трьох практичних занять учасники працювали з ArcGIS, створювали просторову модель досліджуваної території та знайомилися з базами ґрунтових даних WOSSAC і LandIS.
Такі інструменти дозволяють поєднувати результати досліджень із географічними координатами, працювати з картами та аналізувати інформацію про різні ділянки землі.
Для Житомира геоінформаційні технології вже мають практичне застосування. Зокрема, міський Геопортал планують розширити новими цифровими картами земель, інфраструктури та пошкоджених об’єктів.
Чому дослідження забруднених ґрунтів важливе для Житомира
Наслідки російських ракетних ударів для міських земель уже фіксували екологи. У 2023 році Державна екологічна інспекція оцінила шкоду від засмічення двох ділянок у Житомирі — на вулиці Чуднівській та проспекті Миру — у понад 63 мільйони гривень.
Тоді йшлося про території, засмічені внаслідок руйнування будинків та споруд після обстрілів.
Міжнародний проєкт SOIL4LIFE-UA охоплює дослідження територій, забруднених унаслідок військових дій і гірничодобувної діяльності. Науковці планують вивчати склад ґрунтів, оцінювати екологічні ризики та можливості їх очищення біологічними методами.
Житомирська політехніка повідомила про перемогу спільного проєкту в міжнародному конкурсі Twinning ще 18 березня 2026 року. Університет Кренфілда є координатором цієї співпраці, а українськими партнерами виступають Житомирська політехніка та КПІ.
Що науковці планують робити далі
Під час зустрічей у Кренфілді учасники обговорили підготовку спільної наукової публікації, подальші дослідження та розвиток грантової заявки за програмою Horizon Europe.
Наступний етап співпраці передбачає продовження наукової роботи між трьома університетами. Дослідники хочуть поєднати досвід українських фахівців, які працюють із наслідками війни, із лабораторними технологіями британських партнерів.
