Знайомтесь – це Ольга Корзун, власниця чудової кав\’ярні-кондитерської “Теретенія”.
Ця усміхнена молода жінка може принести вам каву і солодощі просто як звичайний працівник, а на кухні може своїми руками приготувати будь-які солодощі.
– Ви інколи також працюєте, при цьому жоден відвідувач не зрозуміє, хто перед ним.
– Самій працювати для мене є обов’язковою умовою – так я зможу знати свою справу досконало. Іноді я працюю на кухні, можу готувати каву, обслуговувати відвідувачів і абсолютно не афішую того, що я є власницею даного закладу.
Таким чином можна дізнатись про недоліки, які потрібно виправити. Сидячи в кабінеті ти ніколи не дізнаєшся, що в тебе не так.
Це не нова позиція для власників закладів за кордоном – я мала можливість поспілкуватись з сім’єю, всі члени якої працють в готельно-ресторанному бізнесі.
– Ваша сім’я також вам допомагає?
– Звичайно, сама б я не впоралась. Мені допомагають мої батьки, чоловік і мої діти. Вони роблять все, що в їх силах. Це наша спільна справа.
– Неможливо не помітити ваші яскраві і теплі малюнки на стінах
– Це клопітка робота Олени Славової, художниці, за допомогою якої наша сім\’я змогла втілити спільну ідею малюнків в двох наших закладах.
Перш за все, звичайно цим хочеться виділитись, хочеться мати родзинку, яка відрізнятиме тебе від інших та запам’ятається гостям.
– В обох кав’ярнях просто надзвичайно приємні дрібнички в інтер’єрі. Їх хочеться розглядати і обов’язково зробити фото!
– Я скажу більше – такі дрібниці вирішують все.
Все наше життя складається з маленьких дрібниць, іноді щось маленьке і здавалось незначне, по типу брудної серветки, може справити негативне враження або і взагалі, вплинути на настрій.
І тоді вся та титанічна робота, яка вкладається в тістечка, в дизайн і в роботу зводиться нанівець…
Хочеться виділити паперові підкладинки, які виносять гостю під страви. Там багато історичних цікавинок, пов’язаних з Житомиром.
Всі цікаві факти ми шукаємо самі, нам допомагають такі талановиті люди, як Георгій Мокрицький і Сергій Собчук, в яких головний інтерес – популяризувати історію Житомира.
В нас часто бувають іноземні гості, яких запрошують сюди їхні знайомі-житомиряни.
Приємно бачити, що нас рекомендують своїм друзям та знайомим.
Тим паче, що локації “Теретенія” розташовані в красивих історичних осередках міста.
– Як відомо, назва “Теретенія” – це стара назва річки Тетерів. Хтось допоміг з назвою?
– Звичайно, ця назва мені приглянулася – мені її підказав Георгій Павлович Мокрицький. Я йому дуже вдячна за це.
Рідні спочатку мали сумніви щодо цієї назви, аргументуючи це тим, що назва дещо складна для запам’ятовування. Тут можна сказати, що я ризикнула, вибравши її.
Мені хотілося розповісти всім, що Житомир цікавий і вартий того, щоб на нього звернули увагу – це туристичне місто.
– Неможливо не помітити, що у “Теретенії” постійно проходять художні виставки та майстер-класи.
– У нас грали, співали, декламували вірші.. Було стільки гостів, що одразу всіх не пригадаєш – письменники, художники, краєзнавці, барди…
На пам\’ять я зберігаю афіші. Для мене це як сімейні фотографії – їх приємно переглядати та згадувати.
– Ви раніше працювати в закладах харчування чи кондитерських? Чи можливо хтось з родичів?
– Ні, ми вирішили ризикнути.
Ми дуже любили справу, яку почали, ми так максимально їй віддались, що отримали доволі непоганий результат.
Сама я почала випікати солодощі ще в 11 років, шукала нові рецепти, завжди хотілось чогось новенького.
Я дійсно люблю свою справу і одного разу я дійсно подумала – чому б не перетворити своє захоплення на маленький бізнес.
Ми доклали дуже багато сил. Звичайно, спочатку було дуже важко, проте, якщо все робити з любов’ю і повністю віддаватись справі, то все обов’язково вийде.
– У Житомирі зараз два заклади – на Пушкінській і на Київській, проти вони відрізняються.
– У одних батьків можуть бути зовсім не схожі діти, так само і тут.
На Київській звичайно більше місця, внизу є зал для відпочинку компаній, ціла стіна пофарбована спеціальною фарбою, щоб діти могли розмальовувати там крейдою.
Приміщення на Пушкінській більш розмальоване, на Київській більш спокійніше.
– Які ви використовуєте продукти при приготування десертів?
– Ми використовуємо лише натуральні складники і це моє переконання.
Я відвідувала різні майстер-класи, вчилася у різних майстрів і розповідали, що подекуди буде дешевше замінити шоколад глазур’ю , замінити масло маргарином, проте я цього робити не збираюсь.
Смакові рецептори не проведеш гарною картинкою і якщо тобі буде смачно, ти повернешся в заклад знову.
Ми використовуємо лише шоколад і багато ягід, які були лише заморожені.
Ми не використовуємо готових джемів, хоча хімічна промисловість просто процвітає.
Я вірна своїм традиціям, і якщо ми взяли планку, то понизити її ні в якому разі не можна.
Тільки вгору!
– Крім того, що ви пропонуєте на вітринах кав’ярні, ви робити щось на замовлення?
– Звичайно, ми готуємо і весільні торти, тематичні, солодощі для кенді-бару.
Також в нас є така цікава і популярна послуга як “Торт за годину”.
Люди охоче нею користуються, адже поки ви п’єте свою каву та відпочиваєте, наші кондитерки готують торт під ваше замовлення, а це орієнтовно за годину, звісно якщо це не великий торт з особливим дизайном.
Причому ці торти не відрізняються в ціні від інших – за швидкість виконання покупці додатково не сплачують.
Ми зрозуміли, що в сучасному світі з його швидким темпом, ми можемо запропонувати нашим гостям таку зручну послугу.
В нас надзвичайно популярні пряники, які можна розписати як завгодно.
А різдвяні пряники з імбиром, медом та прянощами в нас взагалі продаються цілий рік. Можемо зробити красиві пряники в коробочках, а можемо цілий букет!
Кожен такий смачний подарунок – це ексклюзив.
– У кав\’ярні затишна і спокійна атмосфера, хочеться працювати..
– Ми відкриті для людей – в нас є сніданки, які готуються аж до 18 години, є wi-fi, будь ласка, сідайте і працюйте скільки вам потрібно!
І якщо ви не полюбляєте солодке, в нас є м’ясні пироги, з грибами, шпинатом, сьомгою, омлети, круасани з шинкою та сиром…
Кожен знайде щось для себе.
– Які труднощі у вас виникали?
– Звичайно деякі труднощі все-таки є. Насамперед – це проблема колективу, який хочеться бачити постійним та привітним, адже колектив це обличчя самого закладу.
Напевно, це найбільша складність з якою ми стикались, тому що все інше можна зробити самому.
Також інколи отримувала несхвальні відгуки у Фейсбуці, коли не мала можливості шось проконтролювати, проте, звичайно все це згодом вирішується.
Якщо все завжди добре – то навіть не цікаво, якщо є зауваження, то потрібно дещо допрацювати.
Дякую тим, хто пише відгуки та зауваження – ми стаємо кращі завдяки вам!
Наостанок хочеться додати, що в такій роботі потрібно пам\’ятати, що ти працюєш для людей, тому посміхаємось – життя прекрасне!
