Понад 15 років тому філармонія отримала оновлений вигляд, який, на перший погляд, може здаватися сучасним і доглянутим. Однак за цією ілюзією приховується втрачена історія будівлі, якій майже 170 років. Замість дбайливої реставрації, спрямованої на збереження її автентичності, у 2011 році було виконано ремонт, який остаточно позбавив споруду її історичної індивідуальності.
Під час робіт було збито значну частину автентичного декору, а новий — частково змінений і виготовлений із пінопласту, який виглядає пласким і штучним. Колони залишилися невирівняними, їхні капітелі — частково знищені й деформовані. Нові пластикові вікна різко виділяються через сильний відблиск на сонці, що виглядає чужорідно. Дах покрили сучасними матеріалами і виглядає він перевантажено в окремих місцях, що точно не відповідає автентичності будівлі.
На додачу з’явилася негарна система водовідведення, здоровенні золоті букви на половину фасаду, які абсолютно недоречні, а цоколь облицювали гранітом, якого там ніколи не було. Деякі конструктивні елементи, використані для скріплення тріщин, виступають на фасаді.
Важливо підкреслити, що обраний верхній матеріал фасаду є новий і невідповідає автентичності, через це він не старіє природно і має ефекти чужорідності до будівлі. Це означає, що будівля не має і ніколи не матиме того благородного вигляду, якого набувають історичні споруди з плином часу. Замість цього поверхня лише руйнуватиметься: фарба вже полущилася, подекуди шматки декору відпали, а на фасаді з’явилися зелені плями (ймовірно, цвіль).
Цей ремонт не лише спотворив будівлю, а й має короткий термін служби. У порівнянні зі справжньою реставрацією, яка могла б зберегти автентичність і довговічність, ремонт виявився жалюгідним і тимчасовим рішенням, спрямованим лише на швидкий зовнішній ефект, який немає нічого спільного з автентичністю.
Філармонія, яка могла б бути гордістю міста, тепер виглядає як новобудова. Її історичне обличчя знищене, а архітектурна унікальність втрачена.
Це приклад на перший погляд не очевидної, але руйнації культурної спадщини. Це точно не той випадок, коли настільки важливу для міста памʼятку можна було ось так руйнувати, адже фактично очі були закриті на всі принципи збереження автентичності.
