Що бракує «маршруту безбарʼєрності» у Житомирі?
Безбар’єрність – це не тільки тактильна плитка.
Наразі на «маршруті безбарʼєрності» виконуються базові заходи – заміна покриття, пониження тротуарів та встановлення тактильної плитки. Це необхідний мінімум, але поки що далекий до «флагманського проєкту».
Безбар’єрність – це не лише плитка. Це цілісне середовище, яке має бути зручним, безпечним і інтуїтивно зрозумілим для всіх.
Що ще варто реалізовувати на маршруті:
Світлофорна інфраструктура – справність усіх світлофорів, додавання звукових сигналів, упорядкування часу для переходу.
Громадський транспорт – облаштування кассельських бордюрів для можливості підʼїзду транспорту впритул до зупинки.
Паркування – заборона руху та паркування автівок на тротуарах, де проходить маршрут, адже сьогодні ця ситуація ніяк не регулюється.
Співпраця з бізнесом – залучення або співфінансування облаштування нормативних пандусів, адже вздовж маршруту багато магазинів із ненормативними або відсутніми пандусами.
Водовідведення – облаштування систем у місцях пониження бордюру, щоб уникнути калюж, які сьогодні є в багатьох місцях.
Реклама – впорядкування яскравої та блимаючої вивіски, яка створює візуальний шум.
Це все також важливі і цілком реальні до виконання заходи, які можуть суттєво підвищити якість безбар’єрного маршруту. Тому не варто зупинятися лише на мінімальних речах, маємо рухатись далі.
