У Коростишеві родини загиблих воїнів заявили про примусові пам’ятники за 300 тисяч та монополію підрядників

Пам’ять про полеглих воїнів мала б стати безумовною справою честі та обов’язком громади, натомість у Коростишеві вона перетворилася на фінансову пастку для їхніх сімей. До активістів звернулися зневірені жінки — матері, дружини та доньки загиблих захисників України. Вони обурені ситуацією, яка роками розгортається навколо облаштування Алеї Героїв на місцевому кладовищі.

Минуло вже три роки відтоді, як перші родини поховали тут своїх чоловіків, синів і батьків, які віддали життя за свободу держави. Проте замість підтримки та поваги від місцевих чиновників, люди змушені проходити кокола бюрократичного пекла та вибивати право належним чином упорядкувати могили найдорожчих людей.

Ціна скорботи — 300 тисяч: як родини позбавили вибору

За словами членів сімей загиблих, міська влада фактично заборонила встановлювати на Алеї Героїв пам’ятники за власним вибором, проектом чи відповідно до реальних фінансових можливостей кожної конкретної родини. Натомість посадовці затвердили єдиний уніфікований меморіальний комплекс. Усе б нічого, якби не його ціна — сьогодні вартість такого комплексу стартує від 300 тисяч гривень.

Для багатьох сімей, які втратили єдиного годувальника, така сума є абсолютно космічною та непідйомною. Не всі родини встигли отримати державні виплати, не всі мають за плечима капітали, але чиновникам байдуже: альтернативи людям просто не залишили.

Ситуація в інших містах Житомирщини демонструє зовсім інший, людський підхід. Наприклад, на Олевщині Алея Героїв з’явилася як символ гідності, де вшанували пам’ять захисників без жодних скандалів, а у Малині громада вшанувала героїв-«едельвейсів» шляхом створення масштабного меморіального комплексу, де інтереси родин стояли на першому місці.

Брак альтернативи, зруйнований бетон та чиновницький піар

Найбільше запитань у сімей викликає дивна монополія на проведення робіт. Родини стверджують: їх змушують працювати виключно з конкретними, визначеними згори підрядниками. Результати цієї «співпраці» вже видно неозброєним оком.

Одна з родин ще рік тому віддала такому підряднику останні 80 тисяч гривень, аби розпочати бодай якісь роботи. За цей час будівельники спромоглися лише залити бетонну основу. Сьогодні цей бетон уже тріскається та руйнується: вода підмила конструкцію, а земля навколо свіжих поховань стрімко просідає. На численні скарги в мерії відповідають черговими обіцянками, які ніхто не поспішає виконувати.

Ба більше, для родин, чиї рідні поховані у наступному ряду, цінники продовжують накручувати. За саму лише заливку фундаменту та встановлення цоколя — без урахування вартості самого гранітного пам’ятника — фірми-монополісти вже зараз виставляють рахунки на 150 тисяч гривень.

При цьому місцеві посадовці Юрій Денисовець та Руслан Дейчук, за словами обурених жінок, дуже люблять фотографуватися на фоні Алеї під час офіційних дат. Натомість реальна зустріч із родинами загиблих для обговорення їхніх проблем востаннє відбулася ще минулого року. Могили ж продовжують стояти пусткою.

Доведені до відчаю: люди готові на перепоховання

Ситуація настільки критична, що деякі матері та дружини від безвиході вже серйозно розглядають питання перепоховання останків своїх чоловіків та синів в інших населених пунктах чи на звичайних сільських цвинтарях. Жінки кажуть: якби знали, що почесне поховання на Алеї слави перетвориться на три роки принижень через бюрократичні перепони — ні за що б не погодилися на цей сектор.

Активісти публічно звертаються до керівництва Коростишівської міської ради з вимогою надати чіткі та відкриті відповіді на запитання громади:

1. Чому родинам полеглих воїнів законодавчо чи процедурно забороняють облаштовувати місця поховань відповідно до їхнього бюджету та бачення?
2. Які саме приватні структури чи підрядники отримали ексклюзивне право на будівництво на Алеї Героїв, і на яких правових підставах вони збирають сотні тисяч гривень із сімей?
3. Коли конкретно влада виконає свої зобов’язання і за кошти міського бюджету доведе до ладу зруйновані бетонні конструкції на могилах бійців?

Коростишів не має права мовчати, коли у тих, хто віддав за нас усе, забирають навіть право на гідний спочинок.