Відправити євро родичам у Німеччину чи Італію за кілька секунд та майже без комісії — таку перспективу обіцяє українцям приєднання до Єдиної зони платежів (SEPA). Проте за швидкість та зручність доведеться заплатити «прозорістю»: Кабінет Міністрів пропонує фактично ліквідувати класичне розуміння банківської таємниці для контролюючих органів.
Комітет Верховної Ради з питань інтеграції до ЄС готується розглянути законопроєкт №14327, який є останнім формальним кроком перед офіційною заявкою України на вступ до SEPA. Головним нововведенням стане створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб.
Хоча НБУ послідовно виступав проти розкриття банківської таємниці, європейські вимоги диктують свої умови. Реєстр не покаже залишок грошей у реальному часі, але стане «картою» для силовиків, де вказано, у якому банку ви тримаєте заощадження чи орендуєте сейф.
Автоматичний доступ: хто бачитиме ваші рахунки
Найбільш дискусійна частина документа — надання права отримувати дані з реєстру в автоматизованому режимі. Це означає, що правоохоронцям не завжди знадобляться довгі паперові листування з банками. Питання про те, чи зможуть правоохоронці скористатися спрощеним доступом, обговорювалося роками, і тепер список «контролерів» суттєво розширюється.
Згідно з текстом проєкту, доступ до бази отримають:
- Податкова служба (ДПС) та Держфінмоніторинг;
- НАБУ, Державне бюро розслідувань (ДБР) та СБУ;
- Національна поліція та органи прокуратури;
- Державна виконавча служба та навіть приватні виконавці.
Крім того, банки зобов’яжуть ділитися даними про операції та залишки осіб, які претендують на державні виплати. Це дозволить Міністерству фінансів прискіпливіше перевіряти реальний стан справ отримувачів субсидій та допомоги.
Мільйонні штрафи та полювання на бенефіціарів
Окремий розділ присвячено детінізації бізнесу. В Україні з’явиться Реєстр кінцевих бенефіціарів для трастів та іноземних структур. За спробу приховати справжнього власника компанії загрожують жорсткі санкції: штраф у 510 000 гривень за недостовірні дані та 170 000 гривень за запізнення з подачею інформації.
Нацбанк також отримує нові повноваження: регулятор буде зобов’язаний негайно та публічно повідомляти про штрафи чи обмеження для банків-порушників. На оприлюднення інформації про заходи впливу НБУ матиме лише п’ять робочих днів.
Захист «фінансових викривачів»: імунітет від звільнення
Законопроєкт вводить нову фігуру — викривача у сфері протидії легалізації доходів. Це співробітники банків або фінустанов, які повідомляють про підозрілі операції клієнтів. Держава планує надати їм потужний захист:
- Заборона на звільнення або дисциплінарні стягнення через факт повідомлення;
- «Презумпція винуватості» роботодавця у суді (банк повинен довести, що звільнення не було помстою);
- Право на безоплатну правову допомогу для захисту своїх інтересів.
Цікаво, що статус викривача зможуть отримати навіть кандидати на посаду, якщо вони помітили порушення під час співбесіди, або колишні працівники.
Системні суперечності та зауваження юристів
Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) вже знайшло у документі кілька «підводних каменів». По-перше, проєкт пропонує зберігати дані в реєстрах лише 5 років, що суперечить закону про безстрокове збереження публічних реєстрів. По-друге, юристи вказують на незрозумілі терміни: наприклад, заборону на управління банками для «спільників» засуджених, хоча в Кримінальному кодексі немає такого юридичного визначення — існують лише «співучасники».
Також під питанням залишається право податкової вимагати «будь-яку додаткову інформацію» для встановлення власника трасту. Без чіткого переліку такої інформації це створює простір для чиновницького свавілля.
🔔 Хочете знати, чим живе Житомир та що обговорює світ? Обирайте зручний формат: сповіщення у Telegram або стрічка Facebook.
